Психологічна готовність учня до профільного навчання

Posted by admin on 21.08.2011 in Архів новин |

з досвіду роботи практичного психолога Погребної Г.С. (вища освіта, спеціаліст першої кваліфікаційної категорії).

Люди від народження відрізняються з боку тих видів людської діяльності,
до яких часом вони мусять залучатись – ігрових, навчальних, спілкування, трудових, продуктивних, творчих, професійних.

Інтелектуальна готовність учня  до профільного навчання.

  • Профільне навчання відбувається у вигляді поглибленого вивчення певних загальноосвітніх дисциплін та залучення додаткових предметів, що визначає збільшення навантаження передусім на інтелектуальну сферу особистості учня.
  • Батьки, вчителі і сам учень мають дбати про актуалізацію і розвиток інтелектуальних здібностей як умови успішності профільного навчання.
  • Вияв інтелектуальних здібностей необхідний в опануванні будь – якого профілю, в навчанні за кожним напрямком профільного і професійного навчання.

 Рефлексивна готовність учня до профільного навчання.

Профільне навчання реалізується через самостійну активність юної особистості як рефлексивна діяльність.

Головний компонент рефлексивної готовності – самопізнання, який включає самоаналіз,

  • синтетичне порівняння своїх особистісних якостей з вимогами профілю і професії, –
  • самосприйняття профілю для себе,
  • самопрограмування своїх дій по вибору і опануванню профілю.

Мотиваційна готовність до профільного навчання.

В упровадженні будь – яких інноваційних педагогічних технологій і систем є ґрунтовне психодіагностичне забезпечення навчально–виховного процесу.

Виявлення мотиваційної готовності учня до профільного навчання може здійснюватись за допомогою різних методик, які дозволяють розглянути профіль інтересів, виявити їх широту, виділити певний перелік інтересів, а в ньому провідні і супутні інтереси.

Профіль, який цікавить дитину, має найбільші шанси для успішного опанування у вищому навчальному закладі освіти й плідної професійної діяльності у перспективі.

Комунікативна готовність учня до профільного навчання

Компоненти комунікативної готовності:

  1. Потребово-мотиваційний компонент, тобто розвинутість потреб, мотивів, інтересів, зацікавленості у спілкуванні в умовах профільного навчання.
  2. Комунікативний компонент, пов’язаний зі сформованістю умінь і навичок комунікації, тобто обміну інформації на вербальному і невербальному рівнях, на різних мовах, у формі діалогу і монологу, бесіди, дискусії у публічних та інтимних різновидах тощо.
  3. Перцептивний компонент, тобто здатність учня до взаєморозуміння у процесі спілкування, до врахування особистісних властивостей як своїх, так і партнерів по спілкуванню.
  4. Важливим компонентом спілкування є інтеракція, тобто здатність до взаємодії з партнером у спілкуванні. Мова йде про рольову комунікативну поведінку – як лідера, організатора групи, менеджера, або підлеглого, виконавця, рядового члена групи тощо.

Емоційно –почуттєвий компонент , який виявляється у здатності учня до емоційної саморегуляції в процесі спілкування, до володіння такими власне комунікативними емоціями, як симпатія, антипатія, емпатія.

ПОРІВНЯЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ РОЗУМОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ДОПРОФІЛЬНОГО ТА ПРОФІЛЬНИХ КЛАСІВ

Проведені деякі зрізи спостережень за проявом пізнавальної активності учнів 9-х та 10–х класів, діагностика нахилів, переважаючих інтересів, вивчена структура інтелекту учнів випускних класів.

Учні, в своїй більшості, віддають перевагу не тільки предметам гуманітарного напрямку, але і проявляють стійкий інтерес до переважаючих видів діяльності: спілкування, подорожей, лінгвістики як діяльності, реалізації себе в іноземних мовах.

Профілізація навчання неухильно впливає:

на продуктивність навчання,

на посилення загальної розумової активності учнів.

Вірно обраний профіль посилює інтелектуалізацію учня і створює умови для подальшої соціальної адаптації.

Порівняльний аналіз IQ учнів 9-х, 10-х класів

IQ                                  IQ

9-А, 9-Б кл.                 10-А, 10-Б кл.

98,6 -102%                    104 – 106%

Профілізація навчання, яка стає більш чіткою в 10-х, 11–х класах сприяє розкриттю додаткових резервів учнів та можливостей їхнього самовизначення.

Профільне навчання – вид диференційного навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та здібностей дітей  і створення умов для виховання та навчання відповідно до їх професійного самовизначення.

ВИСНОВОК:

  1. Профілізація навчання, яка здійснюється у школі, крім професійного самовизначення, сприяє утворенню такого образотворчого простору, в якому учень активізує свою розумову активність, забезпечує соціальну адаптацію випускника, а саме навчання робить більш цілеспрямованим і ефективним.
  2. При діагностиці переважаючих нахилів та інтересів учнів доцільно переходити від пасивної, об’єктної до активної, суб’єктної позиції у розв’язані ситуацій профільного навчання: його вибору, адаптації, організації, переходу від нього до професійної підготовки і власне професійної діяльності.
  3. Профільну підготовку слід розглядати не як фатальний перебіг подій, а як особистісно значущий період життя, як життєву проблему, як творчий особистісний професійний проект, як важливу частину життєвого шляху, від якого залежить усе наступне життя і щастя молодої людини та її оточуючих.

2009рік

Copyright © 2010-2021 Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №24 ім.О.Білаша з поглибленим вивченням іноземних мов All rights reserved.