Найважливіші виховні навички батьків

Posted by admin on 15.12.2015 in Архів новин |

Виховання – дивна річ. Навіть якщо у вас дванадцятеро дітей, ви все ще продовжуєте вчитись. Ви можете добре виховати перших одинадцять, але дванадцята завдасть вам клопоту…

П’ять навичок і відповідні їм виховні поради, наведені в цій статті, допоможуть вам якісно змінити підхід до виховання вашої дитини чи підлітка, а також установити здорові відносини з ним.

1. Створюйте правильну атмосферу

Створення необхідного мікроклімату – це велика частина виховання. Ви повинні забезпечити відповідну атмосферу: повинно бути присутнє певне почуття радості, любові, турботи й дисципліни як у вашій душі, так і у вашому домі. Головне, що ви можете зробити для вашої дитини, це дати їй любов і турботу. Створіть для неї атмосферу любові, в якій її інтелект розквітне й розвиватиметься природним чином. Дитина чиста, не зіпсована життям. Тому сядьте поруч з нею й подивіться на життя свіжим поглядом, як це робить вона. Ваша дитина не повинна робити те, що робили в житті ви. Ваша дитина має робити те, про що ви і мріяти не могли. Тільки так розвивається світ.

Основний обов’язок людства – забезпечити, щоб наступне покоління було принаймні на один крок попереду нас. Надзвичайно важливо, щоб наступне покоління жило більш радісно, з меншим страхом, меншими упередженнями, меншими складнощами, меншою ненавистю, меншими стражданнями. Ми повинні прагнути до цього. Ваш внесок у благополуччя наступного покоління полягає в тому, що ви приведете у світ не розбещену, погано виховану дитину, а людину, яка хоча би трішки краще, ніж ви.

2. Вивчайте потреби своєї дитини

Деякі батьки у своєму прагненні або амбіціях зробити своїх дітей супергероями необґрунтовано штовхають їх на занадто складні випробування. Ці батьки хочуть, щоб їхні діти стали такими, якими вони самі стати не змогли. У спробі задовольнити свої амбіції за допомогою дітей деякі батьки бувають украй жорстокими у ставленні до них. Інші батьки, уважаючи, що дуже люблять своїх дітей, надмірно намагаються задовольнити найменші їхні забаганки і тим самим роблять їх безпорадними й егоїстичними в житті.

Жив колись на світі один мудрий чоловік. Одного разу він побачив кокон, який трохи тріснув, а метелик усередині нього відчайдушно боровся, щоб вийти назовні – оболонка кокона була занадто твердою. Зазвичай метелик бореться, щоб вийти з кокона (пробити його) протягом майже сорока восьми годин. Якщо спроби марні, він гине. Мудрець спостерігав за зусиллям метелика й, перейнявшись співчуттям до нього, нігтем розкрив кокон і випустив його назовні. Але коли той опинився на волі, то не зміг літати. Виявляється, при зусиллях, докладених метеликом, щоб вийти з кокона, він набуває здатність літати. А на що здатний метелик, який не вміє літати?.. Багато батьків з любові до своїх дітей роблять так само, обрізаючи крила своїм дітям. Їхні діти в результаті не здатні до життєвого польоту.

Єдиного стандартного правила виховання всіх дітей не існує. Усі діти різні. Отже у батьків повинна бути свобода дій. Неможливо точно відміряти міру любові й суворості для всіх. Різним дітям потрібні різні рівні уваги, любові й суворості. Адже пальма і троянда теж потребують різної кількості води. Необхідно розвивати чуйність до потреб своїх дітей.

3. Учіться у своєї дитини

Більшість дорослих уважають, що як тільки дитина народжується, їм пора ставати вчителями. Коли дитина з’являється на світ, входить у ваш дім, треба не вчити її, а самим учитись у своєї дитини. Просто подивіться на себе й на неї, адже ваша дитина більш радісна, ніж ви, чи не так? Тому пора вам почати дізнаватися про життя від неї, а не навпаки. Єдине, чого ви можете навчити вашу дитину, – і певною мірою повинні, – це мистецтва, навичок виживання. Але коли справа стосується самого життя, дитина дізнається про нього більше із власного досвіду, самостійно. Вона і є життя; вона це знає. Навіть у вас, якщо ви відкинете всі упередження і вплив, що наклався на ваш світогляд, життєва енергія знайде правильний шлях і знову заструменить. Доросла людина піддається всім наявним видам страждань, а дитина ще ні. Таким чином, коли народжується дитина, для дорослого настає час учитись, а не навчати.

4. Дайте дітям можливість бути самими собою

Якщо батьки по-справжньому піклуються про своїх дітей, вони повинні виховувати їх таким чином, щоб діти ніколи не відчували надмірної опіки та не потребували батьків (у споживацькому сенсі, в тій чи інший формі). Батьківська любов повинна бути процесом звільнення, а не заплутування, втягування та поневолення. Тому, коли дитина народжується, дозволяйте їй дивитись навкруги, проводити час на природі і з самою собою. Створюйте атмосферу любові й турботи і не намагайтесь нав’язувати їй свою мораль, думки, світогляд чи ще що-небудь. Просто дозвольте їй рости, дозвольте рости й дорослішати її інтелекту, допомагайте дитині розвивати власний погляд на життя. Дивитись на життя власним поглядом, поглядом особистості дуже важливо для її благополуччя і благополуччя світу в цілому. Для того щоб дитина виросла успішною людиною, батьки повинні допомагати їйучитись думати самостійно, використовувати власний розум, щоб самотужки визначати, що для неї найбільш важливе в житті.

5. Будьте радісною, спокійною людиною

Якщо ви хочете добре виховати свою дитину, у першу чергу ви повинні бути щасливими. Але ви часто самі не знаєте, як бути щасливими, визнайте це. Що станеться з дитиною, коли вона щодня буде бачити у вашому домі напруженість, гнів, страх, тривогу й ревнощі? Вона, певно, буде вчитись тільки цього, чи не так? Якщо ви дійсно маєте намір правильно виховати дитину, то повинні змінити себе і стати люблячою, радісною та спокійною людиною. Якщо ви не спроможні на це, то якою тоді виховаєте дитину?

Якщо ми дійсно хочемо виховувати наших дітей добрими й люблячими, то насамперед повинні зробити спробу прислухатись до себе. Кожний, хто бажає стати батьком, повинен провести один простий експеримент. Треба сісти й замислитись, що конкретно завдає дискомфорт вашому життю і що було б добре змінити в ньому – не в зовнішньому світі, а в самому собі. Якщо ви протягом трьох місяців зможете змінити щось у собі – вашу поведінку, способи реагування і звички, – то будете готові виховувати дитину з мудрістю.