ОСВІТНЯ ПРОГРАМА (11 клас) на 2018-2019 навчальний рік 

Posted by admin on 27.08.2018 in Архів новин | ∞

Схвалено на спільному засіданні педагогічної ради та ради закладу (протокол  № 10/15 від 08.06. 2018 р.)

Пояснювальна записка

Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 24 ім. О.Білаша з поглибленим вивченням іноземних мов Шевченківського району міста Києва (далі – СШ № 24) працює в режимі школи повного дня. Мова навчання – українська. Режим роботи  – п’ятиденний.

Освітня програма СШ № 24 для 11 класу розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».

Освітня програма СШ № 24 для 11 класу окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма СШ № 24 для 11 класу визначає:

  • загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які подані в рамках навчального плану (додаток 1);
  • очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які затверджені наказами МОН від 07.06.207 № 804 та від 23.10.2017 № 1407  і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);
  • перелік використаних програм факультативів, гуртків та спортивних секцій наведено в додатку 2;
  • рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою. 

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 11-х класів складає– 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані (додаток 1).

Навчальним планом передбачається реалізація освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Години варіативної складової передбачаються на:

  • збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;
  • упровадження курсів за вибором;
  • факультативи, індивідуальні та групові заняття.

Рішення про розподіл годин варіативної складової приймає заклад загальної середньої освіти, враховуючи профільне спрямування, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної складових навчального плану, які обов’язково фінансуються з відповідних бюджетів.

Варіативність змісту профільної середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу закладу загальної середньої освіти за п’ятиденним навчальним тижнем.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 “Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани старшої школи реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення окремих предметів на одному із трьох рівнів:

  • рівні стандарту — окремі предмети не є профільними чи базовими,
  • академічному рівні — окремі предмети не є профільними, але є базовими,
  • профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію.

Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”. Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів. 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№

з/п

 Ключові компетентності

Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

  • організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
  • окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст – бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати (продовжувати) здобуття профільної середньої освіти

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти.

Діти, які здобули базову середню освіту та опанували освітню програму 10 класу на 1 вересня поточного навчального року цього ж навчального року можуть бути зараховані до 11 класу згідно з Порядком зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН України № 367 від 16 квітня 2018 року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов. 

Перелік освітніх галузей

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • Мови і літератури
  • Суспільствознавство
  • Естетична культура
  • Математика
  • Природознавство
  • Технології
  • Здоров’я і фізична культура 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах. 

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується для вечірньої форми здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення  якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості освіти СШ № 24 базується на таких принципах:

  • усвідомлення усіма педагогічними працівниками школи відповідальності за якість освіти, що надається;
  • розроблення стратегії та процедур забезпечення якості освітних послуг та їх дотримання;
  • прийняття обґрунтованих рішень на основі аналізу повної і об’єктивної інформації;
  • максимальне урахування вимог до якості освіти усіх учасників освітнього процесу.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності; через систему роботи педагогічної ради, методичної ради, методичних об’єднань вчителів (МО) та соціально-психологічної служби закладу;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, станом викладання навчальних предметів, упровадженням дослідно-експериментальної роботи, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • здійснення різних видів внутришкільного контролю (попереджувальний, тематичний, персональний, класноузагальнюючий, продуктивний, фронтальний, поточний, оглядовий, підсумковий тощо) якості освітньої діяльності педагогічного та учнівських колективів відповідно до річного плану роботи школи;
  • моніторинг якості роботи з обдарованими учнями, аналіз результативності участі здобувачів освіти закладу у Всеукраїнських учнівських олімпіадах, турнірах, конкурсах з навчальних предметів, конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН України тощо;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників;
  • забезпечення доступності інформації щодо результатів діяльності закладу.

Здійснення моніторингу технологій навчання  полягає у визначенні ступенів відповідності методів, засобів, форм навчання, сучасним науково-педагогічним підходам та сучасній освітній парадигмі освіти, аналізі критеріїв оцінювання та ефективності засобів контролю навчальних досягнень здобувачів освіти.

Моніторинг ресурсного потенціалу СШ № 24 полягає в аналізі відповідності матеріально – технічного, навчально – методичного та інформаційного ресурсів цілям заявлених освітніх програм.

За результатами моніторингу якості навчальних досягнень здобувачів освіти адміністрація СШ № 24 визначає реальний стан освітнього процесу за основними показниками та динамікою його змін, рівень досягнення учнями необхідних компетентностей, недоліки та шляхи їх усунення; необхідні управлінські рішення щодо підвищення якості освітнього процесу.

Поточний контроль результатів навчання здобувачів освіти здійснюється впродовж семестру з метою оцінювання складових учнівської компетентності під час усіх видів занять та самостійної роботи учнів з вивчення навчальних предметів згідно з Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів
(вихованців) у системі загальної середньої освіти. Поточні результати навчальних досягнень здобувачів освіти фіксуються  в класних журналах.Підсумковий контроль результатів навчання здобувачів освіти здійснюється у формі контрольних робіт, ДПА, ЗНО.

Особливості організації освітнього процесу

Освітня програма СШ № 24 для 11 класу передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма СШ № 24 для 11 класу, сформована на основі Типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його директор. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).

На основі освітньої програми заклад складає та затверджує робочий навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Освітній процес в СШ №24 здійснюється за програмами та підручниками, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

За  наявності лише одного класу на паралелі (11-А) в ньому створені різнопрофільні  групи за рахунок використання годин варіативної складової. При цьому базове ядро окремих предметів вивчається усіма учнями в класі за єдиними навчальними програмами, а частина часу — окремо у групах за навчальними програмами відповідних профілів (напрямів).

Згідно з заявами батьків, освітніми запитами учнів, фаховою підготовкою педагогічних кадрів, матеріально-технічним забезпеченням школи 11-А клас різнопрофільний  ( української філології та економічного профілю).

Клас Напрям Профіль
11-А філологічний та  суспільно-гуманітарний українська філологія та  економічний

При цьому використані наступні варіанти Типової освітньої програми:

№ додатку Класи Примітка Варіант Типової освітньої програми закладів загальної  середньої освіти ІІІ ступеня, затверджених Міністерством освіти і науки України
№ 1 11-А

 

 З українською мовою навчання (української філології та економічний профілі) Таблиці  8,9,13  Типової освітньої програми закладів загальної  середньої освіти ІІІ ступеня (наказ   МОН  України від 20.04.2018 № 406).

Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному з рівнів: Стандарт –С,  Академічний –А,  Профільний –П :

№ п/п Навчальні предмети

Класи / рівні змісту освіти

11-А

українська філологія

економічний
1. Українська мова П С
2. Українська література П С
3. Зарубіжна література П С
4. Англійська мова С С
5. Російська мова С —
6. Математика С –
7. Алгебра – А
8. Геометрія – А
9. Історія України С С
10. Всесвітня історія С С
11. Економіка — П
12. Людина і світ С С
13. Біологія С С
14. Географія С П
15. Фізика С С
16. Хімія С С
17. Інформатика С С
18. Технології С С
19. Захист Вітчизни С С
20. Астрономія С С
21. Екологія С С
22. Художня культура С С
23. Фізична культура С С

Згідно з листом МОН України від 30.09.2016 р. № 1/9-514 « Про особливості викладання математики (рівень стандарту) в 10-11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів» при вивченні математики облік відвідування та оцінювання навчальних досягнень учнів 11-А (група філологічного профілю) буде здійснюватись на окремих  сторінках: «Математика. Алгебра», «Математика. Геометрія». Семестрова оцінка з математики для цих учнів виводиться як середнє арифметичне семестрових оцінок з алгебри та геометрії і виставляється на сторінку з алгебри з надписом  «І семестр. Математика». Річна оцінка з математики виставляється на сторінку з алгебри в стовпчик з написом «Річна. Математика», а на сторінку зведеного обліку навчальних досягнень учнів  – у стовпчик «Математика». Облік відвідування та оцінювання навчальних досягнень учнів 11-А (група економічного профілю) у класних журналах буде здійснюватись на окремих  сторінках: «Алгебра», «Геометрія» за окремими предметами.

Варіативна складова навчального плану визначена з урахуванням освітніх запитів учнів і їхніх батьків, фахової підготовки педагогічних кадрів, матеріально-технічного забезпечення школи. Зміст навчальних занять і навчальні досягнення учнів фіксуються записами у класних журналах. Зміст навчальних занять, облік відвідування та навчальні досягнення учнів із курсів за вибором здійснюються у класних журналах та оцінюються відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. Зміст навчальних занять та облік відвідування учнів із факультативів та індивідуальних консультацій – у журналах факультативних, додаткових занять та консультацій та не оцінюються.

Змістове наповнення предметів «Фізична культура» та «Технології» модулями затверджено на засіданні методичного об’єднання  вчителів.

Додаткова освіта учнів здійснюється в одновікових та різновікових об’єднаннях (гурток, секція, ансамбль, студія, театр тощо).  Учень може брати участь у кількох об’єднаннях, що визначені варіативною складовою навчального плану в межах санітарно-гігієнічних норм за наступними напрямками: науково – дослідницький, художньо – естетичний, спортивно – оздоровчий.

Всього для організації гуртків та секцій в режимі повного дня  для учнів 11 класів передбачено 11,5 годин.

Додаткова освіта учнів здійснюється за навчальними програмами, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

Особливості розподілу навчальних годин по семестрах у 2018-2019 н.р.:

Клас Предмет Кількість годин

Кількість уроків

І семестр

ІІ семестр
11-А Художня культура 0,5 1 год. через тиждень із астрономією
11-А Біологія 1,5 1 год.,2 год. через тиждень з екологією
11-А Екологія 0,5 1 год. через тиждень з біологією
11-А Астрономія 0,5 1 год. через тиждень з художньою культурою
11-А Людина і світ 0,5 1 год. через тиждень з історією
11-А Історія України 1,5 1 год.,2 год. через тиждень
11-А Захист Вітчизни 1,5 2 год. 1 год.

Режим роботи

У 2018-2019 навчальному році  СШ№ 24 функціонує в режимі школи повного дня з 8.30 до 19.10 з п’ятиденним робочим тижнем.

Режим роботи школи регламентується єдиним розкладом навчальних занять, самопідготовки, позаурочної діяльності та додаткової освіти відповідно до вимог ДсанПіН 5.5.2.008-01.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються  відповідно до Закону України „ Про загальну середню освіту ”:  у 11 класах – 45 хвилин.

Для 11-х класів

І урок                             08.30 – 09.15

Перерва                         09.15 – 09.25

ІІ урок                            09.25 – 10.10

Перерва                        10.10 – 10.25

ІІІ урок                          10.25 – 11.10

Перерва                        11.10 – 11.30

ІV урок                          11.30 – 12.15

Перерва                        12.15 – 12.25

Vурок                            12.25 – 13.10

Перерва                        13.10 – 13.20

VІ урок                          13.20 – 14.05

Перерва                        14.05 – 14.15

VІІ урок                         14.15 – 15.00

Перерва                        15.00 – 15.10

VІІІ урок                        15.10 – 15.55

Структура навчального року

Структура навчального року визначена відповідно до листа Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної міської адміністрації) від 17.07.2018  №  063-7622  « Про структуру 2018-2019 навчального року».

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з  03.09.2018р.  по 21.12. 2018 р. ,

ІІ семестр – з 08.01.2019 р. по  31.05.2019 р.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули в такі терміни:

  • осінні з 29 жовтня  по  04 листопада  2018 р.,
  • зимові з 22 грудня 2018 р. по 07 січня  2019 р.,
  • весняні з 25 березня  по   31 березня  2019 р.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними, інші форми організації освітнього процесу встановлюються закладом освіти у межах часу, передбаченого освітньою програмою.

Як передбачено статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації учнів 11 класів. Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року, графік учнівських канікул, запроваджуватись карантин, припинятись чи продовжуватись навчальні заняття з поважних причин.

Директор СШ № 24                                                                  С. Кудляк

Додаток  1

Робочий  навчальний план для 11-А класу  з українською мовою навчання  (української філології  та економічний профілі) (складений за таблицями  8,9,13 до наказу МОН  від 20.04.2018 № 406)

Навчальні

предмети

Кількість годин на тиждень у класі

 Разом

11-А клас
усім класом

у групах додатково
української філології економічний
Українська мова 1 3 4
Українська література 2 2 4
Англійська  мова 3 +1 4
Зарубіжна  література 1 2 3
Історія України 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1
Людина і світ 0,5 0,5
Економіка 1 2 3
Художня культура 0,5 0,5
Математика (алгебра, геометрія) 3 2 5
Астрономія 0,5 0,5
Біологія 1,5 1,5
Географія – 5 5
Фізика 2 2
Хімія 1 1
Екологія 0,5 0,5
Інформатика 1 1
Технології 1 1
Захист Вітчизни 1,5 1,5
 Разом ( без фізкультури) 23,5 30,5+1 32,5 40,5
Фізична культура 2 2
Варіативна частина
Факультативи Моя громадянська свідомість. Запобігання корупції 0,5 0,5
Основи підприємницької діяльності 1 0,5 1,5
Гранично допустиме навантаження на учня 33 33
Всього фінансується  35 35 44,5

 

Додаток  2

Програмне забезпечення факультативів, гуртків та спортивних секцій для 11-го класу  СШ№ 24 

№

 Факультатив, гурток, секція Кількість годин Назва програми

Рекомендовано
1. Факультатив з економіки 1 (0,5) Основи підприємницької діяльності Лист ІІТЗО від 27.01.2014 №  14.1/12-Г-328
2. Факультатив з правознавства 0,5 Моя громадянська свідомість. Запобігання корупції Сайт МОН України : https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-kursiv-za-viborom-fakultativiv
3. Історичний гурток

 

 2 Вступ до теорії держави «ВСТУП ДО ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ»(автор Ридзель І.В.)    Схвалено науково-методичною комісією з позашкільної освіти науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (протокол №3 від 29.12.2015)
4. Гурток

Speakingclub

(англійська )

 

 0,5 Культура мови та спілкування (англійська )

 

 Лист МОН України № 1/11-3840 від 12.07.2005р.

Програми для творчих об’єднань позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів. – Суми, ТОВ  АНТЕЙ, 2005.
5. Математичний гурток 1 Розв’язування задач з параметрами Лист ІМЗО від 04.07.2016 № 2.1/12-Г-440.

Збірник програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання Ч.І. / Упоряд. Н.С. Прокопенко, О.П. Вашуленко, О.В.Єргіна.  – Х.: «Ранок», 2011.
6. Гурток сучасного танцю  «Імпульс» 2 Програма гуртка сучасної хореографії Лист МОН України від 08.04.2016р.  № 1/11-4657 .

Навчальні програми з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму/ за ред.. Т.В. Биковського, Г.А. Шкури. – К:УДЦПО, 2016, Випуск 1.
7. Гурток  з української мови 2 Стилістика української мови Програма «Стилістика української мови. 10-11 класи» (авт. Авраменко О.М., Чукіна В.Ф. Лист ІІТЗО від 02.07.2013 №4.1/12-Г-260).
8. Секція гімнастики 1 Варіативний модуль

«Гімнастика»

 

 

 Лист МОН України від 17.08.2016 № 1/9-434.

Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура. 5-9 класи» (автори Круцевич Т.Ю. та інші)

Програма для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура (рівень стандарту)» (автори Круцевич Т.Ю. та інші)
9. Волейбольна секція 1 Варіативний модуль

«Волейбол»
10. Секція тхеквондо 2 Навчальна програма «Тхеквондо» Програма обговорена та ухвалена Федерацією тхеквондо (ВТФ) України, науково-методичною радою Федерації тхеквондо (ВТФ) України, отримала експертну оцінку фахівців Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту і ДНДІФКС, 2009р.

Директор                                                                                               С. Кудляк